• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Сторінка медичної сестри
• Медсестра інформує

ВАКЦИНАЦІЯ

ГС “Коаліція за вакцинацію” розробила онлайн сервіс - чат-бот з вакцинації https://vaccine.org.ua/chat/, яким зручно користуватися з мобільного телефону і який інформує про:

• інфекційні ризики для українців та захист від інфекцій;

• відповіді на поширені запитання про вакцини та щеплення;

• офіційні ресурси з інформацією про інфекції та вакцинацію.

Щоб скористатися сервісом, просто відскануйте qr-код, введіть у Телеграм-пошук ім’я @UaVaxBot чи перейдіть за посиланням: https://t.me/UaVaxBot

Уже зараз чат-бот може розрахувати графік щеплень за датою народження людини. Надалі його функціонал планується розширити таким чином, щоб з його допомогою можна було записатись на вакцинацію, зв’язатись зі своїм лікарем.

1 серпня в Україні розпочався додатковий раунд з вакцинації дітей та ревакцинації дорослих проти дифтерії, правця та кашлюку, який триватиме до кінця 2024 р. Детальніше про кампанію на сайті МОЗ за посиланням:

https://moz.gov.ua/uk/dodatkovij-raund-z-imunizaciyi-proti-difteriyi-ta-pravcya-yak-pereviriti-svij-vakcinalnij-status-i-otrimati-sheplennya-bezoplatno

Зважаючи на викладене, з метою ознайомлення населення району, просимо Вас поширити інформацію про роботу чат-боту з вакцинації, розмістивши на сторінках ваших офіційних інформаційних ресурсів та в місцях доступних для сканування телефоном QR-код онлайн сервіс - чат-бот з вакцинації з приміткою, щобскористатися сервісом, необхідно відсканувати qr-код, ввівши у Телеграм-пошук ім’я @UaVaxBot чи перейти за посиланням: https://t.me/UaVaxBot.

Додаток 1.

Всесвітній тиждень гігієни рук

Гігієна рук включає в себе процедури, спрямовані на усунення забруднень, бактерій та мікроорганізмів зі шкіри рук. Ця процедура важлива не лише в сфері охорони здоров’я, але і в повсякденному житті. З особливою актуальністю ця тема висвітлюється в період поширення коронавірусу, коли правильна гігієна рук стає ключовим засобом захисту.

Як правильно мити руки?

• Змочіть руки водою.
• Нанесіть достатню кількість мила, щоб покрити всі поверхні рук.
• Ретельно потріть долоні.
• Розітріть тильну поверхню кистей однієї долоні в долоню і навпаки.
• Потріть долоні з переплетеними пальцями.
• Складіть пальці у замок і ретельно потріть кінчики.
• Окремо потріть великі пальці рук.
• Круговими рухами зімкнутими пальцями потріть одну та другу долоні.
• Змийте мило під проточною водою.
• Витріть руки одноразовим рушником.

Також для забезпечення гігієни рук використовуйте антисептик. Засіб потрібно нанести на долоню та ретельно його розподілити, звертаючи увагу на обробку шкіри між пальцями. Дайте руці висохнути. Антисептик на спиртовій основі – найкращий спосіб щоденного захисту рук.

Нагадуємо, що дотримання гігієни рук – це простий та дієвий спосіб захисту від інфекцій та захворювань. Слідкуйте за гігієною своїх рук та бережіть своє здоров’я та здоров’я інших.

Інформацію підготував асистент кафедри внутрішньої медицини Володимир Вівсянник

КАШЛЮК

Кашлюк — це бактеріальне інфекційне захворювання, яке перебігає як затяжний бронхіт з тяжкими нападами кашлю. Захворювання є вкрай заразним, кашлюк легко поширюється від людини до людини повітряно-крапельним шляхом при кашлі чи чханні. На нього хворіють здебільшого діти та підлітки, але захворіти можуть також і дорослі.

Найбільш небезпечним кашлюк є для немовлят, у яких може викликати апное — тимчасову зупинку дихання. Крім того, у новонароджених і немовлят хвороба може протікати важко, є високий ризик ускладнень та смерті. У 2023 році в Україні був зареєстрований летальний випадок від кашлюку у дитини віком до 1 року. Старші діти та дорослі зазвичай одужують від кашлюка, але сама хвороба є дуже виснажливою та сильно ослаблює організм.

Які симптоми кашлюка

Хвороба починається через 3-14 днів після інфікування (у середньому 5-8 днів) і протікає як ГРВІ. У цей час хворий дуже заразний. Наприкінці цієї фази з’являється нападоподібний спазматичний кашель аж до почервоніння обличчя, сльозотечі, кашель має характерний свист.

Напади кашлю стаються частіше вночі, ніж удень, і за тижні хвороби це дуже виснажує хворого. У немовлят кашель може не проявлятись – але в них може ставатися зупинка дихання на короткий час, про що може свідчити посиніння обличчя. Під час кашлю може відходити мокротиння. Цей період може тривати до 8 тижнів.

Одужання починається через 4-8 тижнів, хворий починає рідше кашляти, приступи кашлю стають слабшими. Іноді період одужання може тривати від 2 до 6 місяців.

Як відрізнити кашлюк від ГРВІ

Більшість симптомів цих хвороб схожі, але для кашлюка характерний сильний спазматичний кашель зі свистом, який триває понад 2 тижні. У немовлят можуть виникати періоди «без дихання».

Кашель може супроводжуватись гарячкою, нежитю, та іншими ознаками ГРВІ. Особливої уваги потребують новонароджені до періоду вакцинації — до 2 місячного віку, а також деякий період після першої вакцинації для формування імунної відповіді.

За перших ознак сильного кашлю у немовлят та симптомів апное — негайно потрібно звернутись до лікаря!

Як запобігти кашлюку

Основним засобом профілактики кашлюку є вакцинація. Відповідно до національного календаря щеплень, вакцинувати дітей від кашлюку необхідно у віці 2, 4, 6 і 18 місяців (чотири щеплення). Якщо з якоїсь причини щеплення пропустили, його потрібно наздогнати якомога швидше.

Усім вагітним жінкам варто робити щеплення від кашлюку, дифтерії та правця в термін від 16 до 32 тижнів під час кожної вагітності незалежно від того, чи вакцинували їх у дитинстві. Це необхідно, щоб захистити дитину від кашлюку в перші місяці життя до отримання нею щеплення.

Для вакцинації дітей проти кашлюку на першому році життя можуть використовуватися вакцини проти кашлюку, дифтерії та правця як з ацелюлярним (АаКДП), так і з цільноклітинним (АКДП) кашлюковим компонентом. Для вакцинації вагітних застосовується вакцина АаКДП-М.

Захистіть своїх дітей від важкої хвороби та ускладнень — робіть усі щеплення за календарем!

ДУ «Київський обласний центр контролю (спостереження) та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України»

Що має знати дитина про коронавірус

Оскільки корона вірус передається повітряно-крапельним шляхом від зараженої людини або через дотик до забруднених поверхонь то:

Ø Попросіть дитину не підходити ближче ніж на 1 м до людей, які кашляють, чхають чи з лихоманкою; й уникати привітальних обіймів, поки епідеміологічна ситуація не стабілізується

Ø Нагадайте дитині, щоб обов’язково мила руки перед прийомом їжі та після того, як відвідала туалет

Ø Поясніть дитині, чому варто утримуватись від прийому їжі із загального посуду чи упаковок, у які інші люди занурюють руки

Ø Частіше провітрюйте оселю, робіть вологе прибирання та дезінфікуйте ручки дверей тощо

Ø Уникайте разом із дитиною місць масового скупчення людей

За яких симптомів звертатися до лікаря

Симптоми корона вірусу:

· Кашель,

· Біль у горлі

· Риніт

· Лихоманка

· Утруднене дихання

· Сухий кашель

· Чхання

· Біль у грудній клітці

· У певних випадках – діарея чи кон*юктивіт

За тяжкого перебігу інфекція може спричиняти пневмонію. Помирають від цього захворювання зазвичай літні люди чи ті,хто мали супутні захворювання. Та це не означає, що діти поза зоною ризику. Якщо в дитини підвищиться температура тіла, одразу зверніться по консультацію до сімейного лікаря.

Які правила поведінки під час карантину

Правила поведінки під час карантину :

§ Мити руки щонайменше 20с. чи використовувати дезінфекційні засоби для рук

§ Прикривати рот і ніс під час чхання паперовою хустинкою, яку потім необхідно викинути; або чхати у згин ліктя

§ Не підходити ближче ніж на 1 м до людей,які кашляють, чхають чи з лихоманкою, уникати будь-якого тісного контакту з ними

§ Не споживати сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження

Чи можна придбати ліки

Наразі не існує ліків від корона вірусу. Якщо знаходите в інтернеті якісь пропозиції щодо вакцин чи ліків, не реагуйте. Адже можете стати жертвою шахраїв.

Алергічний риніт у дітей: лікування та профілактика

Алергічний риніт - запалення слизової оболонки носа внаслідок алергічної реакції.

При алергічних захворюваннях дихальних шляхів (так званих респіраторних алергозах) і, в тому числі, алергічному риніті - основним шляхом проникнення в організм алергенів є інгаляційний. Однак є деякі вікові особливості спектру алергенів: у дітей раннього віку формування дихальної алергії частіше пов'язане з впливом харчових алергенів (коров'яче молоко, овочеві соки та ін), у дошкільнят на перший план виступають побутові алергени, а у більш старших дітей - алергени пилку рослин . Такий алергічний риніт проявляється навесні та влітку.

Алергічний риніт буває:

- цілорічним, причина якого - побутові алергени, а симптоми посилюються в осінньо-зимовий період,

- сезонним, викликаним пилком рослин.

Одним з основних сприяючих до алергії факторів є спадкова обтяженість за алергічними захворюваннями. Велике значення також мають: алергічний діатез, штучне вигодовування, забруднене повітря, повторні і нераціонально ліковані ГРЗ, харчування консервованими продуктами, хронічні хвороби травного тракту, дисбактеріоз кишечника, шкіри та слизових.

Клінічна картина алергічного риніту характеризується нападами чхання, рясним виділенням прозорої речовини з носа, закладеністю носа. Дитина дихає через рот. Також з'являється сверблячка в носі, тому дитина морщить ніс, тре його, внаслідок чого з'являється поперечна складка вище кінчика носа. Іноді закладеність носа може бути основним симптомом алергічного риніту. Одночасно можуть бути кон'юнктівіт, одутлість обличчя, темні кола під очима, головний біль, слабкість, алергічні висипання на шкірі. Підвищення температури зазвичай не буває. ЛОР-лікар при огляді відзначає блідість та набряклість слизової оболонки носа.

Діагностика алергічного риніту починається з докладного опитування пацієнта, важливо:

- Наявність алергічних захворювань у інших членів сім'ї,

- Алергічні реакції у самої дитини в минулому,

- Зв'язок початку загострення із сезоном, часом доби, контактом з побутовими (прибирання будинку), епідермальними (гра з тваринами), пилковими (прогулянка в полі, лісі в сезон цвітіння) алергенами, прийом медикаментів, змінами в дієті.

Наступний етап - об'єктивне обстеження, при якому виявляють характерні ознаки алергічного риніту, описані вище.

Для лабораторного підтвердження алергічної природи нежиті використовують наступні тести:

- Помірне збільшення числа еозинофілів в крові,

- Підвищення рівня загального IgE в сироватці крові,

- Підвищений вміст еозінофіллов при аналізі носового вмісту.

Також алерголог може призначити алергологічні проби на шкірі або invitro (як правило, дітям до 5-ти років, хворим з безперервно рецидивуючим перебігом риніту або при наявності дерматиту) для виявлення прічіннозначімимі алергену.

Лікування алергічного риніту полягає в наступному:

-Роз'єднання з алергеном, якщо він відомий. А також режим максимального антигенного щадіння, який передбачає оздоровлення домашньої обстановки при побутової алергії, гіпоалергенна дієта - при харчовій. При реакції на пилок рослин - зміна географічної зони в сезон цвітіння рослин, що викликають алергію, відпочинок біля водоймищ, на морі.

- Медикаментозне лікування включає антигістамінні препарати загальної та місцевої дії, гормональні препарати (тільки в крайньому випадку, оскільки безпечність їх застосування у дітей не доведена). Для попередження розвитку алергічної реакції на слизовій носа використовують препарат з групи «стабілізаторів тучних клітин» (кромоглікат натрію), який стримує клітку від викиду гістаміну та інших речовин. При наполегливому перебігу захворювання призначають препарат тієї ж групи (кетотифен) всередину тривалим курсом (не менше 3-х місяців).

- Алерголог може призначити курс специфічної гіпосенсибілізації, метою якої є зниження активності алергії і полегшення перебігу хвороби.

- Фітотерапія при індивідуальному грамотному призначенні дає позитивні результати. Однак дітям з пилковою алергією вона не підходить.

- Гомеопатія теж ефективна при лікуванні алергічної патології взагалі та риніту.

Профілактика при відповідній сімейної історії починається під час вагітності і зводиться до рацоінального режиму та дотримання гіпоалергенної дієти. Тривале грудне вигодовування, загартовування, раціональне лікування ГРЗ знижує ризик розвитку респіраторних алергоз у малюка.

Важливо відзначити, що медикаментозну профілактику загострень сезонного риніту потрібно проводити за 1-2 місяці до передбачуваного загострення.

СПАЛАХ КОРУ В УКРАЇНІ: ЦИФРИ І ФАКТИ

В Україні триває спалах кору – одного з найбільш заразних захворювань, відомих у світі. За 2017 рік зафіксовано 4782 випадки захворювання на кір. Ліків від кору не існує, єдиний надійний метод профілактики захворювання — вакцинація. Разом з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні відповідаємо на найбільш поширені питання про кір.

Спалахи кору мають циклічний характер і відбуваються кожні 5—6 років. Головна причина спалахів — низьке охоплення щепленнями. 2016-го року менше половини українських дітей отримали щеплення від кору за графіком. Із вересня 2017 року, за рішенням оперативного штабу МОЗ з реагування на ситуацію з кором в Україні, тривають посилені заходи з імунізації, щоби захистити якомога більше дітей.

За 2017 рік в Україні зафіксували 4782 випадки захворювання на кір. Найбільше випадків зареєстрували в Івано-Франківській області – 1344, Одеській – 1256, та Закарпатській – 637. 5 людей в Одеській області померли, з них – 3 дітей. Уже в січні 2018 року в Одеській області померла ще одна дитина. Відтак, від кору померли вже 6 людей.

Станом на 11 січня 2018 року в Києві на кір захворіли 66 людей, із них 54 – діти.

МОЗ продовжує посилені заходи з вакцинації проти цього небезпечного захворювання, щоби запобігти епідемії.

ЯК ПЕРЕДАЄТЬСЯ ВІРУС КОРУ

Morbillivirus — вірус кору — надзвичайно заразний, він швидко передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто під час вдихання найдрібніших крапель слизу, які потрапили в повітря при чханні, кашлі або розмові хворого. Вірус кору може жити в повітрі та на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення.

Кір — одне з найбільш заразних захворювань, відомих у світі

9 з 10 неімунізованих людей, що контактують із хворим, будуть заражені.

Кір – одна з головних причин дитячої смертності в світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку у світі 30—40 мільйонів дітей хворіють на кір, понад 800 тисяч помирають від самої інфекції та її ускладнень. Це означає 314 смертей на день, 13 смертей щогодини.

Захворювання на кір може мати тяжкий перебіг

Інкубаційний період кору (тобто період, коли симптоми ще не проявляються) становить 6—21 днів. Далі починається період захворювання з такими симптомами: висока температура, головний біль, нежить, сухий кашель, збільшення лімфовузлів, запалення слизової оболонки очей (сльозотеча, світлобоязнь, гнійні виділення), пронос та блювота. На 4—5 день хвороби з’являється червоний висип, який починається зі шкіри голови й обличчя, а згодом розповсюджується на все тіло. Хвороба із симптомами триває до 4 тижнів і більше.

Кір має серйозні ускладнення

Захворювання може призвести до пневмонії, вушної інфекції, запалення мозку — енцефаліту, інших серйозних ускладнень, а також до інвалідності та смерті.

Усі діти та дорослі, які не робили щеплення, під загрозою

На сьогодні існує високий ризик захворювання на кір серед дітей, які не отримали щеплення. Підлітки та дорослі, які раніше не хворіли на кір і не робили щеплення, також залишаються вразливими до захворювання. У дорослих кір зазвичай має набагато тяжчий перебіг.

Невакциновані медичні працівники найбільше наражаються на ризик захворіти.

Ліків від кору не існує

Специфічного лікування від кору немає. Проте захворюванню можна запобігти.

ВАКЦИНАЦІЯ ПРОТИ КОРУ

Щеплення проти кору проводять уже понад 50 років, і за ці роки вакцини зарекомендували себе як безпечний та ефективний спосіб профілактики. Саме завдяки вакцинації вдалося знизити захворюваність на кір у десятки разів. Тільки з 2000 по 2016 роки смертність від кору знизилася на 79%, а це означає, що вакцини зберегли 20,3 мільйона дитячих життів у всьому світі. Щонайменше в п’яти регіонах світу кір має бути повністю викорінений до 2020 року — таку стратегічну мету проголосила ВООЗ. Переважна більшість європейців мають усі щеплення КПК за календарем, тож у 42 з 53 країн Європи вдалося зупинити поширення кору. Проблемними залишаються ті країни, де рівень охоплення щепленнями недостатній. На жаль, серед цих країн й Україна.

2 дози вакцини захищають від кору

Вакцинація формує специфічний імунітет, унаслідок чого організм людини стає нечутливим до захворювання. Згідно з календарем в Україні, в 12 місяців проводять перше щеплення від кору, а в 6 років — планову ревакцинацію. Ці дві дози вакцини забезпечують захист організму від кору.

Дифтерія у дорослих та дітей – симптоми, причини, лікування й профілактика дифтерії

Що таке дифтерія?

Дифтерія – інфекційне захворювання яке протікає гостро, та характеризується запаленням, переважно ротоглотки, основною причиною якого є потрапляння в організм бактерії Corynebacterium diphtheriae (бацила Леффлера, розмов. дифтерійна паличка). Назва хвороби утворилась від грецького слова «diphthera», що переводиться як — плівка, перетинка. Серед інших її назв виділяються – дифтерит (застаріла назва хвороби), злоякісна ангіна, смертельна виразка глотки, петля ката, сірійська хвороба. Крім ротоглотки ( близько 90% усіх випадків хвороби), інфекція провокує розвиток запалення в бронхах, носі, очах, на шкірі й статевих органах.

Основні симптоми дифтерії – утворення нальоту й набряк піднебіння, мигдалин, горла, незначний біль при ковтанні, підвищення температури тіла й інші ознаки запального процесу. Передається збудник дифтерії повітряно-краплинним і контактно-побутовим шляхами, а також через вживання немитої, погано обробленої, інфікованої їжі. Найнебезпечнішим ускладненням хвороби є летальний результат, який обумовлений отруєнням організму токсином, вироблюваним бацилою Леффлера в процесі її життєдіяльності в тілі людини.

Основним методом лікування є введення в організм протидифтерійної сировотки – антитоксину, тому що антибактеріальні препарати ( за станом на 2017 рік) при лікуванні дифтерії мають низьку ефективність.
Основним профілактичним заходом проти дифтерії є вакцинація – АДП, Адп-М, АКДП.

Розвиток дифтерії

Джерелом збудника дифтерії ( дифтерійної палички — Corynebacterium diphtheriae) є носій інфекції – хвора людина.

Шляхи передачі – повітряно-краплинний ( через чхання, кашель, розмову на близькій відстані), контактно-побутовий ( через порізи, травми, садна, кон`юктиву око), харчовий (вживання інфікованої їжі).
Інкубаційний період ( від моменту потрапляння інфекції в організм до перших ознак захворювання) становить від 2 до 10 днів. Найбільш частим місцем, де осідає інфекція є ротоглотка. Серед інших місць можна виділити – трахею, бронхи, носову порожнину, поверхню шкіри, очі, статеві органи.

Розвиток хвороби. Після потрапляння дифтерійної палички на слизові оболонки ротоглотки, вона виділяє екзотоксин і інші патологічні ферменти, які утворюють у даному місці вогнище запалення – розвивається некроз епітелію, гіперемія судин і підвищена проникність їх стінок. Далі вогнище осідання інфекції й навколишні його тканини покриваються фібриновою плівкою,

яка на початкових стадіях виглядає як желеподібний наліт і легко знімається, але в міру розвитку, наліт ущільнюється, набуває сіруватого відтінку, а при спробі його зняття, з запаленої слизової виступають краплі крові. Однак слід зазначити, що при легкому перебігові захворювання, фіброзний наліт не покриває слизових.

Дуже важливо приділити належну увагу хворобі вчасно й не допустити зв'язування виділюваного дифтерійною паличкою токсину зі специфічними рецепторами клітин, тому що на пізніх стадіях введення антитіл уже не може нейтралізувати токсин в організмі.

Дифтерія – симптоми

Захворювання дифтерія характеризується наступними загальними симптомами, які можуть трохи мінятися, залежно від локалізації, форми й стадії хвороби:

1. Збільшення піднебінного язичка, дужок, мигдалин, а також можливий на них плівковий наліт, найчастіше сіро-білого кольору;

2. Гіперемія (почервоніння) і набряк горла;

3. Незначний біль у горлі, особливо при ковтанні;

4. Збільшення шийних лімфовузлів, набряк шиї;

5. Підвищення температури тіла, аж до 41 °С;

6. Загальна слабість, млявість, нездужання, підвищена сонливість;

7. Головний біль, запаморочення;

8. Нудота, іноді із блювотою;

9. Блідість шкірних покривів.

Джерело інфекції – хвора людина, у якій присутній токсигенний штами дифтерійної палички. Особливу небезпеку в собі несе інфекція, що локалізується в носо- і ротоглотці хворого.

Механізм передачі інфекції – повітряно-краплинний, контактно-побутовий і харчовий шляхи.

Дифтерія – лікування

Лікування дифтерії містить у собі наступні пункти:

1. Госпіталізація хворого;
2. Медикаментозне лікування:
2.1. Детоксикаційна терапія;
2.2. Підтримуюча терапія.
3. Хірургічне лікування

Інактивація(знищення) дифтерійної палички

Дифтерійна паличка гине при впливі на неї:

ü протягом 10 хвилин 60 °С тепла;

ü протягом 3 хвилин 10% розчину перекису водню;

ü протягом 1 хвилини 50-60° етиловим спиртом;

ü протягом 1 хвилини 5% розчину фенолу;

ü протягом 1 хвилини 1% розчину сулеми.

ü також гине під впливом ультрафіолетових променів, хлоровмісних дезинфікуючих розчинів.

Коментарi